четверг, 01 августа 2019
19:07 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
воскресенье, 28 июля 2019
23:42

17.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Я дуже щаслива і дуже змучена.
Але вже трошки сумна.
Деталі потім.
Зараз просто хочеться сяяти.
Що треба бабі для щастя)


@темы: Лесик, м/ж

URL
пятница, 12 июля 2019
00:48 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
среда, 10 июля 2019
11:25 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
воскресенье, 30 июня 2019
22:31 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
понедельник, 24 июня 2019
14:15

13.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Все як завжди абсолютно не просто, а навпаки доволі піздєцово. 17-го я зїздила на екскурсію з мамою в Броди, Підкамінь і Підгірці і там було класно, цікаво і все таке інше. Насправді, чудова природа і Броди цікаве містечко. Запросто можна на день зїздити прогулятись і відпочити від Львова. А потім я пішла гуляти з Лесиком, пити пиво в машині, бо був дощик під вечір і прохолодно. Ще зустріли коло машини Костюка і Романюка, які разом пили пиво, не думала що вони спілкуються. А Лесик ще взяв клубніку і ми пили пиво і їли і балакали як завжди до 5 ранку. А потім знов цілувались і Лесик, короче, він це все сприйняв близько до серця. Він тепер не може просто дружити, хоча старається. Бо потім ми ше на наступний день переписувались про то і ше на наступний, потім бачились і говорили, потім знов переписувались, потім він всеодно лізе до мене цілцуватись... Ну позавчора, в принципі, майже не ліз, але от недавно написав, що хоче поговорити і зайде скоро. І вірняк ми будем говорити про то. А я не знаю як йому пояснити і мені плакати від того хочеться.
Вчора я, до речі, знов на екскурсію з маман їздили, на цей раз в Дрогобич, Нагуєвичі і Меденичі. Цікаво. Просто мене інше парить. Я не хочу, щоб Лесик з мого життя зник. Але і зустрічатись я з ним не хочу. Сексом займатись не хочу. Цілуватись не хочу. Принаймні часто. Я не хочу, щоб це було шось більше ніж дружба. А він хоче. Мені здається, то через ту ситуацію з Володьою він переживав, потім йому ше всі завжди говорять, що ми пара і плюс гормони. І отака фігня вийшла. І я не знаю як так з цим всім розїбатись, щоб мені було добре, йому було добре і ваще всьо ок. Зараз от прийде і по-любому буде якась халепа. Я вже вся на голках. І плакати хочеться.
Позавчора була кумедна ситуація. Пішли ми пити з Лесиком пиво на мотогонки і зустріли Боріса з Натальою, кликали їх з собою, але вони йшли з Володьою зустрітись і ми від них пішли. Пили ми то пиво пили ну і воно закінчлось і пішли ми за другим і вирішили вже сісти за Настьою (о мені Боріс сказав, що вона вагітна, йому сказала про це перукарка), прийшли, а там Боріс з Володьою курять, нєжданчік))) П'яний Володя пішов до нас, повитирав мені лавочку дупою, бо вона була мокра, ліз цілуватись пару раз, коли я сказала, що він мене носом стукнув - "я б теж краще об пупок тобі ним бився, а не об щоку"- почула я у відповідь, потім кинув в мене горіхом, а тоді довго його шукав "бо йому треба горіх який бився об мої ноги" і накружував Боріса на коньяк (мені здається я навіть знаю чому). Отакий веселий дитсадок - навіть і не поображаєшся!)) Ще була кумедна картина, коли я сиджу на лавочці а Боріс, Володя і Лесик стоять наді мною і, перебиваючи один одного, шось мені впарюють. Хлопчата мої))) - то я так собі в той час думала))) ахахааа а потім ше прийшов Костюк і давай тоже всіх перебивати. Смішно трохи)) Він постійно мою увагу старається на себе перетягнути... Ну а потім ми по домах розійшлись.)) І я пішла спати в сторону Дрогобича)) Лесик все слухав, що Володя каже і на вус мотав. Блін один день було весело і так ніби я в 10 класі, а тепер блін знов все не слава Богу.
В нас поламалась пралка і ми купили нову в кредит на рік і тепер я чекаю доки її доставлять. І теж нервуюсь. А ще тепер мені швидше за все не вийде купити камін мамі. Цей світ піздєц який недосконалий. Ну чому у мене все так, як не має бути. Де мій чоловік, діти і адекватність?


@темы: життя, поїздки, Володя, всі...яких багато, Лесик, м/ж, несподіванка

URL
воскресенье, 16 июня 2019
23:18

12.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
У Паши, як і в мене, було 2 днюшки. Вчора ми святкували офіційно, а 9 червня просто напились)) Обидва дня народження були насиченими.)) 9 червня я привітала Пашку і він повідомив, що все буде на наступну суботу, але підем ше пити пиво. І десь в шостій я, він і Лесик пішли в Рукавичку, купили піваса, чіпсів і пішли до качинного озера це все споживати. Там нас чуть не зїли комарі, які дуже добре вродили цього літа. Але ми розпалили вогонь і їх трошки поменшало. Потім прийшов ще Єрік з Локкі і приніс ще пива. Потім Лесик пішов в магаз і приніс ще пива. І так ми до нічки пили,їли, спорили, сміялись і дуже душевно і весело проводили час. А потім вирішили скупатись))) Хлопці трохи менжувались, але я швиденько все з себе скинула, забігла в озеро і їм прийшлось прийняти виклик.))) Лесик тіки не поліз, бо "він не дурак в тому болоті плавати", а ми собі капец як наплавались, воно виявилось доволі і доволі глибоким. Потім пішли ще до джерела, трохи там змились і пішли через Китайську ше до Папілони за пивом. Але коли дійшли до школи, то Єрік і Паша лишились на лавочці, а ми вже двоє з Вовчиком пішли в магаз. І там на мене дивно дивились люди, бо в мене були мокрі волосся і дупа. А коли ми вернулись, то хлопів на лавочці не знайшли. Трохи покрутились і пішли за школу пити то наше пиво далі. А потім подзвонив Паша і як виявилось вони пішли нам на зустріч, але іншою дорогою, а тоді ми перелізли через паркан коло Юзика і пішли до Паши на подвір'я, а він як виявилось загубив ключі, тож я взяла Лоту і ми назад до озера. І там ше сиділи на лавочці, пили пиво, Лота бігала, потім ми трохи її покупали тоже. Потім ще трохи досиділи на районі. Пішли по домам блище до 5 ранку.
Вчора я подарувала Пашці шкатулку - ощадну книжку, в неї запхала рошенівські гривники шоколадні і 500 грн. Паша дуже втішився, я аж здивувалась такій радості)) І от ми знов в тому ж складі (я, Паша, Лесик) пішли до качинного озера, але на нашому місці було зайнято і ми трошки більше в ліс заглибились і там були вапшє хмари комарів і ніякий крем від них не помагав. І знов пили пиво і жарили м'ясо. Хоч його було трохи малувато, ну то таке. Десь восьма прийшли Боріс з Натальою і принесли ше пива і горілки. Боріс ще пів години на нас кричав, бо його їдять комарі, і він чомусь вважав, що в цьому винні ми. Останнім часом в нього взагалі якісь постійні странні пред'яви до нас. Мені вже не дуже подобається з ним спілкуватись. Може це через то, зщо Наталя йому постійно моралі читає, то він на нас відривається. Хз. Ну то таке. Короче дальше собі куражились, пили, сміялись, Боріс спорив з Натальою, ми спорили один з одним. Почало темніти, ми зібрались і знов пішли купатись)))) Лесик пішов окремо від нас наверх, а Наталя не пускала Боріса плавати і вони довго спорили, а ми собі з Пашкою робили заплавили, один одного топили і Пашка мене ше ногою об камінь шибанув добряче. А ше місяць світив на воду і було дуже гарно і весело і тепло. Потім Боріс таки пішов плавати з нами і ми шось там на перегонки мутили і взагалі тішились вечірній водно-болотній свіжості. Лесик зверху за нами скучив і почав видзвонювати і ми поперли на район пити пиво і ще зустріли Костюка. Він пробував мені нахамити, але я з цим справилась краще, і йому прийшлось вибачатись. А потім ми багато ше про шо спорили, той Костюк вроді і не поганий хлопець, але трохи бляцький. Роман з Натальою пішли швидше, потім між походами за пивом від нас відпав Костюк, потім блише до 5 ранку, коли ми сиділи за Настьою, пішов Пашка. І тут ми з Лесиком почали сваритись і кричати один на одного з приводу тої всьої ситуації з Володьою, але нас трохи до тями привела Тамара, яка сказала, що ми афігєвші, і ми пішли сваритись на мотогонки, і він до мене кричав, а я пояснювала, що мені треба його підтримка, і шось там було про Андрея і про Юрца і знов про Володю, а потім ні з того ні з сього Лесик поліз до мене цілуватись і я чомусь вирішила тому не противитись і це було дуже круто і приємно. Потім я ше трохи поплакала. Потім ми знов цілувались. Потім на мотогонки почали приходити собачники. І коли я вже побачила тьотю Іру і сусіда з сусіднього під'їзда, зрозуміла, що треба срочно тікати, бо зараз щей мама буде йти. І ми спустились вниз і пішли направо і прямо-прямо і по сходам вийшли до будинку на Пасічній, коло церкви. А зараз зелені свята, служба, люди, сусіди. В мене туш розмазана, волосся завязане резинкою від карімата. Грошей нема, цигарок нема, пива нема. В Лесика був Дюшес в кульку для тата)))) Ми знов вернулись до Насті на лавку і сіли там обніматись і пити ту водичку. Нас зустрів ще Юра Тайстра (з церкви йшов, і то вже другий раз така фігня, перший раз був, коли він з всеночної на Пасху йшов, а ми там же піваси ганяли) подивився на нас п'яних з дюшесом і пішов собі. Ше трохи полизались і пішли додому по 8 ранку. Отака історія. Потім я поспала до п'ятої, а Лесик зайшов нарешті у вайбер і ми собі спілкувались як завжди. Він чудово цілується. Я б може ше трохи б поцілувалась. З Борісом ж я тоже іноді цілувалась і ніяких проблем. Надіюсь це саме той випадок - безпроблемний себто. Партачити в тому житті як я, то ще треба вміти. Коли ти Олена, життя насичена всякою цікавою нелегічною хєрньою. Ну от шошо, а шо я буду коли-небудь цілуватись з Лесиком, таке мені в голову не приходило. Та це не перше, що не приходить туди))) Отаке-то..
А і ще в мене вспухша нога і болить, але все вроді в ній ціле і рухається. І ще та нога капец поцарапана. І купа синяків. А комариних укусів ще більше. Жара піздец між іншим і постійні грози. Завтра з мамою їду на екскурсію. Яке цікаве у мене життя)))


@темы: позитив, тусовки, всі...яких багато, Лесик, здоров"я, м/ж, несподіванка

URL
вторник, 04 июня 2019
22:30

11.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Мені і далі спокійно. Ну з деякими нюансами. П'ятницю-суботу була інвентаризація і я дуже вимучувалась. Назад їхала в трамваї з Іваном Богдановичем, ми згадували студентські часи)) Потім ввечері пішла і бахнула коньяка. Спершу хотіла позвонити до Лесика, та потім передумала. А ще в п'ятницю зустріла Боріса, він вроді на пиво кликав, та потім принишк, до нього я теж вирішила не дзвонити. В нього сім'я і свої проблеми. В неділю відсипалась. Потім вже пів 1 ночі подзвонив Лесик, щоб я його забрала від Казміра п'яного. Ще з ним побалакали до 2:15. Він злиться, а потім не злиться. Якось так. Я б з ним і до 6 ранку стояла, але треба було на роботу. Вчора працювала, в мене були іменини, їли торт на роботі і пили коньяк. Оскільки ніхто з моїх милих друзяк мене не привітав, вирішила нікуди не йти і нікому нічого не виставляти. Але на диво не образилась) Знов слухаю психологів, певно вони на мене так впливають)) Сьогодні ходила стригтись до мами на роботу, потім з мамою, мамою Лорою і Таньою ходила по магазинам, накупила собі купу одягу в Хумані в честь іменин. Замовила Паші подарунок. Іра в Карпатах. Цікаво не забуде мене на море взяти?) Я купила верх до купальника сьогодні) Завтра знов на роботу. Може завтра десь закликати Лесика? Я знов відчуваю цей світ і він ніби відповідає мені взаємністю. Все чудово))
О а ше мені снився сон про воду і риб. Санітарка на роботі сказала, що то до вагітності. Перед тим ше Лесику снилось, що я вагітна, а в неділю вночі він вмовляв мене завагітніти. Сьогодні мама Лора теж саме. Йшла додому, зустріла Мар'яну з трьома дітьми і пузом. Вагітність мене переслідує)) Було б ще від кого, то я б з радістю) А так то я - підстрижена красуня, якшо шо))


@темы: я, життя, сон

URL
понедельник, 27 мая 2019
23:14

10.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Останній тиждень мені майже добре. Самій з собою. А ж дивно.
В четвер ходила у філармонію з хлопчиною з сайту знайомств. Хлопчина такий собі, а на концерті давно вже не була) Було цікаво і різноманітно))
В суботу ходила зі своїм сімейством на екскурсію по дворикам Львова, птім вони пішли до мами Лори, а я ще в Епіцентр і тоді мимо Стєкляшки теж до них. Гарно посиділи, потім я ше додому пішки пройшлась. Я тепер шось дуже ходжу багато, мене це аж лякає. І судоми бувають в ногах.
В неділю поїхали з Ірою, Сашою і малими до батьків Іриних у Візенберг. Поїли салатів, пожарили шашликів, випили, закусили, погуляли по селу. Там гарно і свобідно і просторо. Ще туди хочу. Старе німецьке кладовище, церква, криниця посеред дороги, гора Червоний Камінь, гарне озеро. Багато живності дома. Сонечко нарешті світить. Супер, короче. Потім Саша нас завіз на Граб'янки, сам кудись поїхав, а ми вирішили ше по літровіку пива випити і догнатись. В 11 вечора приїхав Саша і привіз 0.7 горілки. Іра пішла спати, а ми випили її на двох. А потім ше шампанським залили зверху. Сиділи на балконі на підлозі і мріяли про море практично до світанку. А сьогодні в мене навіть будуна нема. Це взагалі дивовижно. Мене ше Іра напакувала всякими молоками, сметанами і сирниками. Заходили до неї в аптеку. Тепер там все нове. Подорожник. В 5 вечора десь була вже дома. Але відчуваю слабкість і сонливість. І хочу бути щасливою. І відчуваю себе настороженою, бо не відчуваю себе нещасною. Трохи скучила за Лесиком. Вже практично місяць з ним не спілкувалась. Але поки не можу. Дуже хочу , щоб він мене зрозумів. Хоча практично 100% що так не буде. Ех..


@темы: поїздки, позитив, тусовки, всі...яких багато

URL
воскресенье, 19 мая 2019
23:16

09/19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
В мене ноги відпадають. Вчора було Ірини, тож святкували трохи з Ірунькою. Спочатку були в неї дома з свекруньою і ще Саша пізніше підійшов, пили вермут і коньяк, а потім я в 9 вечора вже йшла додому, Іра пішла мене проваджати.. аж до пивного ларька)) Там ми сіли пити пиво і до нас клейялись пиячки різного віку і купили нам ше пива, і потім ми його пили на мості коло чебуречної.. і короче додому я пішла пішки. Прийшла пів 1 ночі, далі пес, душ і спати, бо в 4 ранку вставати і їхати в Карпати з Марічкою!
Ну і от на вокзал знов пішки, потім ше 20+ км вверх вниз поміж скель в Ямельниці. Шота я переборщила трошки.. Але скелі там шикарні..А ше качелька, такий милий сюрприз))) Зустріли і хлопчину, який її вішав, він має туристичну фірму, трошки нам рекламувався. Розказував ще про скелі. Пізніше гляну на ту його фірму. А ще зі мною дивний випадок стався в ранішній електричці: забігла в електрушку, всілась, а напроти мене якісь чи то металісти, чи то байкери сидять і ржуть щось там, потім побачили мене і один каже: "о дивись з нами буде Аліса їхати!"- "та шо з країни чудес?" - "нє та шо гостья із будущєго!))" і потім вони всю дорогу ше шось співали про Алісу і викрикували "мєлафон у мєня!" Це було смішно)) Правда в мене схожості з нею приблизно так як і з ними)) ну але чось їм так здалось))
Бачила через вікно маршрутки ввечері Крістінку на Бандери і Фінгера на Франка. Може замаячити? Вже років 10 не бачились.
Скелі супер! Ноги не ходять. Завтра на роботу. Куди себе діти?



@темы: життя, поїздки, фотки

URL
среда, 15 мая 2019
02:27

08.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Боже, така маячня. Перечитала свій щоденник. Можна подумати, що я пришиблена на всю голову. А так то я зовні подібна на адекватну.
30 лет, а ума все нет. Знов ходжу плачу. Більше не буду. Просто запишу ше пару фраз: ти моє сонце, місяць і зірки - відісплюсь тільки коло тебе - як я раніше не бачив тебе в тобі - не можу надихатись тобою. Це так, до списку слів, які просто кидають на вітер. Мені так абсурдно в середині. Нашо було про то все розповідати Борісу? - більше, нащо було про то все розповідати Ані? заради 2 тижнів, нехай прекрасних і чудових? Просто бачитись не набачитись до 5 ранку кожен день, а потім бац! і гра в Андрейка! вчинки без сенсу і моралі... де зміст?!!!!!!!! мене коробить. Просто не розумію чому одне й те саме по кругу. Що я не улавлюю?!!! Мені конче треба це зрозуміти, бо я порядком підзаїбалась ловити одні і ті ж пріходи.
Хочу погуляти з Лисим... Хоч розповісти про все Миколі... Але їх нема коло мене. Коло мене є хіба ображений Лесик, з яким і не погуляєш зараз, не те що поговориш про його любимого Володю. Хочу сексу врешті решт! Вже пів року ним не займалась, навіть більше. І ше хочу на високий замок. Блін. Ну шо за нах?!!! Вже не міг зі мною переспати чи що?! Інформаційне поле, що з тобою?!!! Ну нашо так гнати?!! Почуй мене, тундра ти, а не поле!
Настя з Мітьою походу заручились, мені в фб вибило. Занавєс. А потім вона буде казати, що потратила на нього найкращі роки свого життя. Але мене там не буде, так що най гонить як хоче.
Я нерозумію. Нічого в цьому житті. Хочу бути вітром в полі.


@темы: життя, Володя, всяка погана кака, всі...яких багато

URL
воскресенье, 12 мая 2019
23:17

07.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
9 травня - екскурсія з мамою, дуже насичена і складна для розуміння. Багато старовинних церков і іконостасів. Коновалець, Ступка, Бандера. Залогінилась на сайті знайомств.
10 травня - робота і бігом на вокзал. Лесик приходив оплатити свій чек, посміхнувся, подарував шоколадку і пішов. Поспілкувались називається.
11 травня - Хуст, Іра і дітиська. Дощ, сонце, дощ сонце, дощ сонце. Хустський замок 2 рази, на нарциси на шкільному автобусі. Центр, краса і акуратність. А ми як цигани мокрі, брудні і з вредними дітьми. Але було весело. І я трошки забувала про свій біль. Насправді. А в той час на Майорівці стріляли, поліція і двіж.
12 травня - відіспалась від поїздки і пішла з Ірою в центр на концерт. Хоч ми на нього і не потрапили. Трошки побалакали і додому. Пішки і з музикою. Ще зайшла до мами Лори в гуртожиток, принесла їй морозиво і Тані цукерки. День мам все таки.
Вглядаюсь в людей. Де ж він мій? Я не хочу чужих, просто дайте мені моє. І я відстану і буду найщасливішою. Бог є любов. Чому тоді так бракує любові мені? Чорт забирай.


@темы: поїздки, всі...яких багато

URL
четверг, 09 мая 2019
00:06

06.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Володя поламався. Несіть нового. На 2 тижні хватило.
Сьогодні моїй гімназії виповнилось 235 років. Я, Марічка і Андрій Горбунов мали честь бути на святі в Заньковецької) Нас всіх вітали Бобало, Синютка і Садовий, роздаючи при тому вчителям грамоти, премії і подарунки. В Синютки дитина вчиться в ЛАГ. А ще я дізналась сьогодні, що Андрій Парубій теж вчився в гімназії. Добре, що Коновальця і Шухевича не воскресили, щоб щей ті подякували. Не погана компанія)) Потім ми ше на піцу пішли. В Марічки син 1,5 роки. По доброму їй заздрю.
Хочеться назад в школу і дитинство. Іван Миронович, оперний, Чехлов, вино і світле майбутнє, було добре.
До речі про Коновальця, завтра їду з мамою на екскурсію по місцям його слави.
Лесик на мене тримає зуб і оборону. Бачив нас з Володьою пару днів тому. Лишусь я без двох походу. Надіюсь все таки я Лесика доб'ю і він мене вибачить. А про Володю буду думати, що мені то приснилось все.
В Ромкової Діанки сьогодні день народження, я її вітала, вон моя маленька фанатка.
Мені капец больно, але виду стараюсь не подавати. Проблеми з довірою усугубились. Буду тепер пити і гуляти сама. Як я люблю. Може мене хтось уб'є вже нарешті.


@темы: життя, всі...яких багато

URL
воскресенье, 05 мая 2019
16:21

05.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Отак мужик може бичарити пів вечора, бичарити, а потім стати на коліна в калюжу, демонструючи своє глибоке відчуття сорому та провини, і бабі вже норм. Всі задоволені. Розходимось.
Блін, мені 30 років, то вже треба бути серйозною, сім'я-діти і все таке, а в мене не виходить, мені 2 по 15. Я не можу вийти з замкненої системи і ладно діти б підростали (всі такі нездалі і морально-травмовані своїми припіздженими на всю голову і при тому не менше морально-травмованими батьками) - хоч щось би дала цьому світу. А так літаю тут перекотиполем і шукаю сенс життя в жопі страуса.
Є варіант стати хресною, але явно не Володіною кумою. Ромік буде хресним. Хороша компанія. Кажуть, від хреста не відмовляються. Але я і погодитись не можу. Аня сралась з Вовіком прям в мене під хатою. Вона його тут чекала. Добре, що я залишилась в той щасливий момент за Настіним домом. Бракнуло 20 метрів. Блять. Я не знаю, як Вовік то собі уявляє. Чого завжди все отак?!! Я буду горіти в пеклі.


@темы: життя, Володя, м/ж

URL
пятница, 03 мая 2019
20:16

04.19

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Знову Санта Барбара.
Олена стайл.


@темы: м/ж

URL
среда, 01 мая 2019
15:40 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
понедельник, 29 апреля 2019
20:20 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
четверг, 03 января 2019
20:18 

Доступ к записи ограничен

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
воскресенье, 16 декабря 2018
13:19

17.18

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Боріс записався в Миколкин клуб.
Той хто бився в груди, коли я плакала рік чи два назад.
Все забувається, коли це не вигідно.

Хто мене прокляв?
Чому щасливі люди вважають, що їх щастя буде не повне, якщо я бути присутня в їхньому житті?
Я копаюсь в собі і копаюсь, але нічого не находжу...

Недавно їздила до Боді у Виноградів. Сварились, мирились і ще раз сварились. Стіки нервів стріпав. Вампір натуральний. А розійшлись солодко. Гарні замки на Закарпатті.


@темы: сум, роздуми, всі...яких багато

URL
среда, 12 декабря 2018
15:03

16.18

Все без всех могут жить. Не надо соплей
Вокруг меня сотни людей каждый день.
А душа заперта в камере-одиночке.

Хорошо присмотрись к тем, кто рядом с тобой. С тобой они или просто рядом?
Как-то так.




@темы: сум, роздуми

URL