Все без всех могут жить. Не надо соплей
Володя поламався. Несіть нового. На 2 тижні хватило.
Сьогодні моїй гімназії виповнилось 235 років. Я, Марічка і Андрій Горбунов мали честь бути на святі в Заньковецької) Нас всіх вітали Бобало, Синютка і Садовий, роздаючи при тому вчителям грамоти, премії і подарунки. В Синютки дитина вчиться в ЛАГ. А ще я дізналась сьогодні, що Андрій Парубій теж вчився в гімназії. Добре, що Коновальця і Шухевича не воскресили, щоб щей ті подякували. Не погана компанія)) Потім ми ше на піцу пішли. В Марічки син 1,5 роки. По доброму їй заздрю.
Хочеться назад в школу і дитинство. Іван Миронович, оперний, Чехлов, вино і світле майбутнє, було добре.
До речі про Коновальця, завтра їду з мамою на екскурсію по місцям його слави.
Лесик на мене тримає зуб і оборону. Бачив нас з Володьою пару днів тому. Лишусь я без двох походу. Надіюсь все таки я Лесика доб'ю і він мене вибачить. А про Володю буду думати, що мені то приснилось все.
В Ромкової Діанки сьогодні день народження, я її вітала, вон моя маленька фанатка.
Мені капец больно, але виду стараюсь не подавати. Проблеми з довірою усугубились. Буду тепер пити і гуляти сама. Як я люблю. Може мене хтось уб'є вже нарешті.