Ще трошки і я перестану бути вагітною. А я тільки звикла до цього стану.) І от вже на 39 тижні. Народжувати мені 2.05 по місячним і 10.05 по узд. У нас з Лесиком буде доця. Аліска) 
Я часто хотіла шось написати про свій стан і так ніц не написала... Якщо коротко, то живіт в мене почав рости вже в декреті, на роботі люди навіть не зауважили, що я в нього збираюсь)) Зато тепер вже доволі важко пересуватись, трохи йду, трохи катуляюсь) Два місяці декрету пройшли як 5 хв, зовсім відпочити не встигла, а скоро з'явиться кричащий комочок і тоді точно буде не до відпочинку. Декретні мені виплатили з розрахунку мінімалки, тож до "3і" в мене вже нема ілюзій))
До пологів ми з Олесиком готувались на курсах в "Сім'я від а до я" на Погулянці, навіть дипломи отримали)) З нами ще одна парочка ходила (Яна і Віталій), було доволі весело і пізнавально. І дівчатка, які нам викладали тоже кльові. Там ще є курси батьківства, я б з радістю ще туди пішла, лиш би гроші були)  А ще я ходила на аквамаму в басейн "Водан" на Пасічній, щей мамі прорекламувала, то вона теж собі записалась, але на аквааеробіку. От подумую малу теж записати на плавання, з 2 місяців набирають діток))  У водичці так файно і легко дуже пузатим людям)) Щей навчилась всяким прийомчикам))
Домовилась народжувати на Мечнікова в Малої Анни Дмитрівни. Перед тим ходила в Перинатальний, але там мені тіпок заспівав 15тисяч за природні пологи і 30 якщо кс. І я чьот передумала народжувати в принципі) А на Мечнікова розцінки в 2 рази менші. То я вже трохи вспокоїлась.))
Доробляємо ремонт в довгій кімнаті. Все таке гламурне і маленькопринцесне)) Рожеві стіни і меблі)) Татусик все робить сам для своєї лялі)) А на фотках вона до речі така курноса і щоката ваувау, але з Лесиковими очима.))
Трохи переживаю, як же все пройде в день Х. Переживаю, щоб з малечею все було добре, переживаю, щоб самій не сконати. І що я буду робити потім. Народиться ж красуня і все, це вже на все життя. Доглядай, вчи, переживай... А я щось зовсім не готова. Мені більше подобається, як вона копається і шкребеться в животі. А зовсім не зуби, коліки, розбиті коліна, розбите серце, двійка з фізики, і взагалі мало що може статись. А в нас як буде з Лесиком? Чи будемо ми хорошими партнерами один одному? А хорошими батьками? Як ми зі всім цим впораємось? Ми ж пінали собі хуї все життя, а тут таке...
Згадую, що ще не доробила, останні приготування, так трохи заспокоююсь і норм. А буде вже як буде. Музичку закачую, фотки от поробили у вихідні, пакети перевіряю. До лікарки останній раз сходила сьогодні. Низький старт вже в мене. Надіюсь ще паску посвятити і все можна йти здаватись, щоб до дня матері вже родити і подарунки приймати))