@музыка: -----------

@настроение: плачу

@темы: сум, агресія, жопа

Так вже повелось, що мене з дитинства, спочатку в сім"ї, а потім в компанії, оточують творчі люди: музиканти, художники, поети, ковалі, а також лікарі (- вважаю не менш творча професія). Я росла собі між всім цим кагалом і навчилась все по-трошки і нічого толком!))) Але чогось і далі живу і у вус не дую. Швидко забуваю великі невдачі (а вони в мене були???), довго радію маленьким перемогам, стараюсь завжди посміхатись і не брати до голови. Пливу за течією. Опановую мистецтво легкого життя.
Але чомусь навіть між людьми-митцями є гнилі яблука. Можливо, того, що ще зелені.Як не парадоксально. Чи виросли невчосно? Яблука в снігу.
Черв"як в серці - це найгірше. Тоді вже вини не вини, нарікай не нарікай... Дуже шкода. Справді.
Надіюсь всеж вони ще зарожевіють))

@музыка: вконтакте

@настроение: файне

@темы: життя, роздуми, всі...яких багато

 Тетушка Фи
Делаем в дневнике у себя такую запись:
1. Про меня:
2. Про жизнь:
3. Про любовь:
4. Про дневник:
5. Про будущее:
Потом нажимаем на кнопку "Случайный Дневник" 5 раз и вписываем названия дневника

В мене щось тестик не дуже співпав. На жаль:
читать дальше1.Клуб Книгочеев. Ну не так, щоб аж. Мене треба зацікавити книжкою. Але читаю з задоволенням.
2.Shadowflower ммм...філософсько...
3.RAMMARTS-сообщество фан-арта посвященного группе Rammstein емм...щось любов"ю і не пахне...
4.DANS LE NOIR? боюсь питати, що це значить.
5.сумерки ноября майбутнє явно не світле)))

@темы: тестуємось!

Нарешті розказала Аліку про ту всю срань що зі мною твориться з років 13.
В чому полягає срань:
1. З 13 років мої бажання почали збуватись.
З того часу я знаю, що бувають бажання усвідомлені і не усвідомлені. Збуваються тільки неусвідомленні бажання. Причому збуваються дослівно. Тому з того часу я ще навчилась надзвичайно чітко формолювати свої бажання.
2. З 14 бачу віщі сни.
З того часу я навчилась відрізняти сни, що збуваються в точності, сни-пересторогу, сни, як переробку реальності і сни-сміття.
3. З 15 почали збуватися думки, які починались зі слів "А якщо станеться оттака-от ситуація, то що будуть робити такі-то люди.Причому протягом зовсім невеликого періоду.
З того часу я навчилась успокоювати свою цікавість, оскільки екстремальні ситуації дуже часто погано закінчувались для моїх друзів.
4. З 16 років я почала відчувати, що cтається з людьми на відстані. Саме в цю хвилину, секунду. Хоч в четвертій ранку прокидаєшся і відчуваєш струм: "Сталось то-то то-то." Тут нічого не можливо навчитись. Просто сприймаєш як належне.
5. З 17 років я почала віддчувати майбутнє. В простих (матеріальних) ситуаціях досить точно, в складних на рівні добре-погано.
З того часу я навчилась повністю довіряти цьому відчуттю і безапеляційно заявляти свої вимоги в тому чи іншому випадку.
6. З 18-19 років мої випадкові думки почали здійснюватись.
Цю думки - як струм в голові. З цього часу я навчилась концентруватись на них так, щоб вони не збувались, оскільки переважно це погані, а то і жахливі думки. Але коли пропускаю... Часто караю себе за це...
Хм.. Мені скоро 20. Отже з"явиться щось новеньке. Чекаю не дочекаюсь. Вже руки потираю.)) Хоч насправді не все так весело.
Бо крім того я чую чоловічий голос в своїй голові, відчуваю приступи паніки, бачу щось не зрозуміле боковим зором, чую постійних шурхіт, скрежет (добре, що не шепотіння), не маю права злитись дуже довго на будь-яку істоту.(Боюся), відчуваю тепло не те, щою від карт, а навіть від варіантів відповіді в контрольній роботі))), відчувають моральну і фізичну біль оточуючих як свою в прямому значенні слова(мені дійсно починає боліти і колоти в області грудей і ребер) і взагалі вічно неспокійна і нервова.
Алік сказав, що з точки зору езотерики я - "железнодорожник". Переставляю стрілки на колії життя.
Цікаво, щоб сказав психотерапевт???
Я розвиваюсь. Багато людей сказало б, що вони б теж так хотіли. Я не хочу міняти те що я маю на будь-що інше. Але попробували б вони жити з тою паєбєнню в голові. А ще я знаю, що все у світі має свого антиблизнюка. І за все що я бачила і вічувала, мені прийшлось не раз обпектись і покалічитись. Та тим не менше я щаслива.)))

@музыка: Fleur

@настроение: нормальне

@темы: картинки, я, роздуми

Хм...Марко. Людина, яка не вірить в любов, але любить грати почуттями інших людей... Гра в шахмати. В якій завжди ходить конем. Тому що буквою "зю" і толком не поймеш куди. Дуже розумно говорити мені і Юрчику те саме... ДУЖЕ РОЗУМНО БУЛО Б, ЯКБИ НЕ...якби б ми не вміли говорити один з одним. А так дуже просто: я питаю в Юрчика, Юрчик відповідає.. і всі плани летять на хуй. Да це стьоб і, мабуть, зі сторони це весело, але тим не менше це моя душа і мої почуття, це душа і почуття Юрчика - і це все наша суть, ми являємось цією душою і складаємось з цих почуттів. Це жорстоко, низько і по-злому дитячо. Так, подіяло, зачепило і обірвалось... Ні, я не злюсь. Просто розчарована... Плата за наївність і довіру - втрата беззаперечного авторитету. Авторитету Марка. Повне відчуття зникнення старшого брата. "Обидно, досадно да ладно". Одна чудова особливість мене - закохуватись і забуватись в одну секунду. Не боляче, але гнило, пусто і сумно... І ще одне шкільне почуття... За щирість - плєвок, за любов - насмішки, за добро - укол в спину. Та мене навіть це не змінить, я далі буду наступати на тіж граблі, тільки тому, що вони щирі і різнокольорові. І срала я на мудрість і досвід. Я піднімусь, обтріпаюсь і побіжу далі. І насер матра.

День народження Юри Лисого.)) А ще при сьогоднішньому нашому спілкуванні з доблесною міліцією ( третій раз за тиждень!) я взнала, що Анжейко живе напроти нього!!!)))) Так дивно, капець.)) Знає його, але лише зовні. Поздоровила того Сонечка. Дар не злитись на тих, хто мене ненавидить - може це з космосу?

Слухаю пісні Fleur. З розряду сумних. Образливо. Навіть дуже. Але це всього лиш дрібниці. Які всеж, надіюсь, робились, з добрих переконань. Не обросту бегемотячою шкірою. Це вже я собі обіцяю. Все що не робиться - на краще.

а ще не буду більше закривати записи. Хіба що від не зареєстрованих. (щоб знати в лице)). Так що вуаля: друзі переживайте, а вороги радуйтесь. Кожному по сатисфакції.


Все віддаю... мені від вас нічого не потрібно. І моє забирайте. Мені не шкода.

 

@музыка: Fleur - Колыбельная для Солнца

@настроение: ніяке

@темы: картинки, Юра, сум, всяка погана кака, всі...яких багато, Mimo kasi

Ну це комедія якась. Нам з Юрчиком кричали гірко. Ну і що що він мені подобається? Ну і що, що по словам Марка я йому теж. Ну і що, що він мені сниться. Ну і що, що, коли він спілкується зі мною, думає як би то мене поцілувати.( зновштаки по словах Марка). Врешті решт, як для мене навіть цього всього недостатньо, щоб робити з нас посміховисько і пхати один на одного. Останній раз таке було коли я була в класі сьомому))) Хоча... можливо, навіть забагато. Зрештою мені приємно. Навіть дуже. Просто не хочу, щоб було як з Мартою чи з Людою... А тим більше як з Юльою. Просто краще так, ніж взагалі ніяк. Сижу втикаю, цинкую на аську. Чекаю звісно ж Юрчика. В принципі я себе так і відчуваю як в школі. А мені вже не повних 20. А дитина дитиною. Але як мені хочеться, щоб він обняв мене і поцілував. Дійсно хочеться. І коли я про таке думаю... То будь що буде і більш нічого. Просто сьогодні з ним і тільки з ним... а що буде завтра знає лише Бог.Ех... Романтика, бляха-муха.

 

@настроение: хе

@темы: фантазії, Mimo kasi

Залік номер три зданий - 90 балів. Фізичні методи чогось там - чогось там.)) Хоч з чимось розібрались))) Стипендія теж прийшла.))) І я вже встигла попити пива на 60 грн. Поки що життя прекрасне. Надіюсь так буде і далі.))) Цьомки.

Правда думки... думки... думки... Заважають вчитись. Ех... Геть зібратись не можу.

@музыка: ---------

@настроение: розсіяне і замріяне

@темы: навчання

Концерт "Блек Джеків" в еврейській общині. Ванічка скакав, як горний козлик. Постійно переодягався і навіть вдягав парики.
"Выдерни мою цепь обояния","Усики Гитлера" і "Хуй в пятки ушел" теж запам"ятаються надовго, завдяки Мітяю.
Веселий неадекват.
З мене вже стібуться, хоч ніц не робила. Типу для профілактики, чи що?
Сни продовжуються.
Фаназії у вільному польоті.
Совість грезе.
Сесія.

@настроение: ок

@темы: життя, позитив, тусовки, всі...яких багато

Мну знову хочеться з ним цілуватись. Коли уявляю - щось приємно лоскоче внизу живота. Це ж треба бути такою ідіоткою. Він ж друг і має лишатись ним. Сни сняться як ми цілуємось. Це приємно, але злить, блін. Тоу що заважає дружбі. Але поцілувати його я всеодно хочу. І поцілую. Але тіко коли і як? -незнаю.аааааа це жах! а скільки потім стьобів буде! особливо якщо я обламаюсь.Мені аж самій весело з того.

 

@настроение: хороше

@темы: сон, фантазії, Mimo kasi

@темы: навчання